Posts Tagged ‘IT’

Коворкінг з’явився у 2005 і сьогодні є звичним форматом робочого місця. Коворкінг налічує багато різновидів, зокрема, існують спеціалізовані за фахом або індустріями коворкінги, наприклад, коворкінг для адвокатів, архітекторів тощо.

Як саме працюють в ІТ ?

Існують два найпоширеніших способа організації відносин із виконавцями. Перший – це звичайні трудові відносини, згідно з якими роботодавець укладає трудову угоду з працівником, нараховує заробітну плату та сплачує єдиний соціальний внесок за свого працівника. Крім того, з нарахувань працівника здійснюється утримання податку на доходи фізичних осіб – 18 % та військового збору – 1,5%. Така форма відносин регулюється трудовим кодексом і має свої переваги та  недоліки. Наприклад, працівник може звільнитись, в кращому випадку попередивши свого роботодавця за два тижні, при цьому останньому необхідно буде виплатити йому компенсацію за невикористану відпустку (що зазвичай накопичується на такий момент) та шукати йому заміну на поточний проєкт або ж фіксувати збитки.

Іншим форматом є комерційні (підприємницькі) або господарські відносини, коли виконавець є Вашим підрядником. Між Вами укладається договір, умови якого можна встановлювати без трудового законодавства. Наприклад, Ви можете встановити термін, раніше якого сторони не мають права розірвати договір, або визначити штраф на такий випадок. Підрядник, оформлений як ФОП на єдиному податку, буде сплачувати 5% замість 18% ПДФО. Враховуючи значні розміри заробітної плати у галузі ІТ, такий тип структурування дозволить значно зменшити витрати компанії (бо навіть ці 5% сплачуєте не ви, а виконавець, на відміну від того ж єдиного соціального внеску).

Крім того, ФОП має багато інших переваг: зручне отримання готівкових коштів; спрощена звітність та інші.

Але чому коворкінг отримав таке поширення саме в ІT-індустрії?

Переваги використання ФОПів зробили їх популярними не тільки для спеціалістів, що працюють самостійно, а й для найманих працівників. Саме тому,  більшість ІТ-компаній за своєю структурою є групою ФОПів, умовно об’єднаних навколо однієї ФОП або ТОВ.

Слід зазначити, що  приховані трудові відносини є порушенням чинного законодавства, за що  передбачені значні штрафи та інша відповідальність. А саме так сприймають згадану форму організації Податкова та Держпраці.

Через постійне та тривале зростання цього сегменту економіки, ІТ постійно знаходиться під пильною увагою податківців, держпраці та інших державних служб. Держава, в свою чергу, потребує створення дієвого механізму з регулювання галузі.

Такою спробою є запровадження особливого правового режиму ІТ-компаній та стартапів, що, зокрема, передбачає особливі умови оподаткування та відомий широкому загалу як Дія.Сіті, який також передбачає застосування окремого порядку взаємодії з державними контролюючими органами. Питання дискримінації щодо інших ФОПів, які не отримують окремий порядок взаємодії і які продовжують традиційну взаємодію, залишається відкритим.

Незважаючи на деякі переваги Дія.Сіті, зокрема, на більш низькі податки на фонд заробітної плати ІТ-компаній, податок буде вищим за 5%, що традиційно сплачує ФОП. 

В цьому випадку для компаній, які не перейшли в Дія.Сіті,  коворкінг є зручним інструментом оптимізації податків та структурування без порушення трудового та податкового законодавства..

Додатково на користь коворкінгу свідчать законодавчі зміни у збільшенні площі приміщень, які можуть бути надані в оренду особам на єдиному податку. Так, до поточного року ці обмеження становили 100 квадратних метрів для житлової та 300 для нежитлової нерухомості. З 2021 року вони становлять відповідно 300 та 900 метрів квадратних. Таким чином, маючи приміщення для коворкінгу площею до 900 метрів, особа не має переходити на загальну систему оподаткування і продовжуватиме сплачувати 5 % єдиного податку.

Як саме буде працювати коворкінг для ІТ

Для організації коворкінгу ми радимо використовувати окремі ФОП або ТОВ. Це дозволить уникнути звинувачення у прихованих трудових відносинах. Адже у випадку, коли одна й та сама особа надає іншим особам послуги оренди і є їх основним контрагентом, з точки зору контролюючих органів існує ризик визнання прихованих трудових відносин і, як наслідок, ухилення від податків. 

При цьому особи, які користуються послугами коворкінгу, мають укласти відповідні договори оренди з особою, що надає такі послуги.

Юридичні тонкощі коворкінгу

Після визначення особи, що надаватиме послуги коворкінгу, слід визначитись із переліком послуг, адже коворкінги можуть надавати низку супутніх послуг: оренди обладнання, послуги кафе, барів, ресторанів та навіть готельні номери. Встановивши такий перелік, слід уважно вибирати КВЕД. 

У випадку створення юридичної особи увагу слід приділити статутним документам, виключивши формулювання, що дають підстави контролюючим органам визнати трудовими комерційні відносини. Те ж саме стосується і договорів оренди.

Не зайвим буде реєстрація окремої торговельної марки для коворкінгу, яка, до речі, надає право отримання доменного імені у зоні .UA.

Звертаємо увагу, що на сайті коворкінгу також слід розмістити спеціальні документи, особливо при прийомі платежів онлайн. Такими документами є політика обробки персональних даних та договір оферти.

Якщо кількість місць у коворкингу є великою, доцільно наймати окрему особу для забезпечення його функціонування, якщо ж Ваша компанія невелика, – цю роль може виконувати офіс-менеджер.

Незважаючи на те, що організація коворкінгу не є простою процедурою, вона має суттєві переваги для ІТ-компанії:

  1. Нівелювання ризику прихованих трудових відносин.
  2. Диверсифікація податкового навантаження.
  3. Коворкінг може стати окремим бізнесом. 
  4. Можливість додатково захистити бізнес.

Важливо правильно оформити створення коворкінгу, щоб у Вас не виникло жодних проблем із законодавством. Аби не втрачати час та гроші, доручіть юридичні питання фахівцям Atilog, які розуміються на всіх тонкощах даної сфери.

Уперше на міжнародному рівні комп’ютерні програми як об’єкти авторського права були визначені в Угоді про торговельні аспекти права інтелектуальної власності (Угода ТРІПС) (Agreement on Trade-Related Aspects of Intellectual Property Rights, TRIPS) 1994 р.

У ч. 1 ст. 10 Угоди ТРІПС зазначено: «Комп’ютерні програми у вихідному або об’єктному коді охороняються подібно до охорони, що надається літературним творам за Бернською конвенцією (1971)».

Критерієм охороноздатності у даній нормі визначена форма вираження програми (об’єктний чи вихідний код). У той же час у ст. 4 Договору Всесвітньої організації інтелектуальної власності про авторське право (Договір ВОІВ) (The World Intellectual Property Organization Copyright Treaty) 1996 р., сказано про надання охорони комп’ютерним програмам «незалежно від способу або форми їх вираження».

Слід зазначити, що на даному етапі технічного прогресу вихідний та об’єктний коди є єдиними охороноздатними формами програми. Вихідний код — це набір інструкцій, написаний мовою програмування, яку може прочитати людина (фактично, це набір текстових файлів, створених програмістом). Об’єктний код — це вихідний код, компільований у машинні команди. Отже, можна говорити, що сьогодні положення міжнародно-правових актів дійсно співпадають.

Також необхідно звернути увагу на положення ч. 2 ст. 9 Угоди ТРІПС: «Захист авторського права поширюється на вислови, а не на ідеї, процедури, способи дії або математичні концепції як такі». Такий підхід відповідає загальному принципу авторського права — надання захисту формі вираження ідеї, а не самій ідеї. Це положення стосується і комп’ютерних програм, які фактично є формами вираження певних алгоритмів, послідовних наборів інструкцій. Так захист авторським правом поширюється саме на форму вираження — програму, а не на алгоритм.

Угода ТРІПС не встановлює критерії оригінальності для творів, у тому числі й комп’ютерних програм. Тому сьогодні оригінальність програм, особливо в державах англосаксонського права, встановлюється судом, за певними процедурами. Наприклад, «weeding-out» test із канадської справи «Delrina Corp. v. Triolet Systems Inc.», справи Великобританських судів «Ibcos v Barclays Mercantile Finanes» та «John Richardson v Flanders». У справі США «Computer Associates International, Inc. v. Altai, Inc.» був розроблений Abstruction-Filtration-Comparison test, який визначає, чи були скопійовані non-literal elements комп’ютерної програми у три етапи. Спершу визначаються рівні абстракціїї програми, потім на кожному рівні відфільтровуються ті елементи, які захищаються авторським правом. На останньому етапі порівнюються ці відібрані елементи двох різних комп’ютерних програм, і визначається, чи мало місце копіювання.

Для уніфікації правового регулювання комп’ютерних програм в Європейському Союзі 14 травня 1991 року була прийнята Директива Ради ЄС 91/250/ЄС про правову охорону комп’ютерних програм (далі – Директива про комп’ютерні програми). Відповідно до її положень, програми для електронно-обчислювальних машин охороняються в країнах-членах Європейського Союзу нормами авторського права (подібно літературним творам) Бернської конвенції 1886 р.

Правова охорона, згідно з положеннями Директиви про комп’ютерні програми, застосовується до комп’ютерної програми, вираженої в будь-якій формі й будь-яким способом. Ідеї та принципи, що лежать в основі будь-якого елемента комп’ютерної програми, включаючи ті, що лежать в основі її інтерфейсу, не охороняються авторським правом за цією Директивою. Згідно з Директивою про комп’ютерні програми, термін «комп’ютерні програми» включає в себе і їх підготовчий матеріал, що дає результат на останньому етапі розробки комп’ютерної програми.

Що до критерію охороноздатності, то Директива про комп’ютерні програми єдиним критерієм визначає оригінальність, тобто комп’ютерна програма є оригінальною, якщо вона являє собою результат творчої (інтелектуальної) діяльності автора. Більше жоден інший критерій не застосовується згідно з імперативною нормою самої Директиви (п. 3 ст. 1).

Важливі положення закріплює Директива про комп’ютерні програми також щодо питання авторства комп’ютерних програм. Законодавство країн-членів Європейського Союзу по різному регулює це питання, або визнаючи авторами комп’ютерних програм лише фізичних осіб (презумпція авторського права), або визнаючи в певних випадках і юридичних осіб авторами комп’ютерних програм. У Директиві ж, згідно зі ст. 2 автором визнається фізична особа чи група фізичних осіб, які створили програму, а також, якщо законодавство держав-членів дозволяє це — юридичні особи. Відносно комп’ютерної програми, яка створена спільно групою фізичних осіб, виключні права будуть належати спільно.

Після прийняття Радою ЄС Директиви 93/98/ЄС від 29 жовтня 1993 р. про гармонізацію термінів охорони авторського права і деяких суміжних прав термін захисту авторського права закінчується через 70 років після смерті автора.

В Україні, як і у світі, комп’ютерна програма захищається авторським правом. Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права”, комп’ютерна програма — це набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у вихідному або об’єктному кодах).

І хоча авторське право на комп’ютерну програму виникає з моменту її створення, для більш надійного захисту власного продукту, рекомендуємо реєструвати авторські права на програму. Свідоцтво про реєстрацію авторського права стане беззаперечним фактом, що підтверджує Ваше авторство на програму.

Звучить чудово, але у мене є кілька питань

Зв'язатись