Безпечне укриття: практичні аспекти та поради

З початком широкомасштабної збройної агресії проти нашої країни безпечні укриття стали однією з найактуальніших та важливих проблем. Саме тому дослідження стану споруд, вдосконалення підходів до їхнього обслуговування та експлуатації, визначення необхідної кількості є критично важливим завданням в умовах сьогодення.

З початком широкомасштабної збройної агресії проти нашої країни безпечні укриття стали однією з найактуальніших та важливих проблем, з точки зору забезпечення національної безпеки та захисту населення.

В законодавстві визначено такі типи споруд цивільного захисту: сховища, споруди подвійного призначення, протирадіаційне укриття, швидкоспоруджувані захисні споруди та найпростіше укриття.

Не зважаючи на те, що значна частина укриттів була в занедбаному стані, а деякі законодавчі норми що регулюють їхнє будівництво та експлуатацію не оновлювались з радянських часів, завдяки наявному фонду, який складає більше ніж 61000 захисних споруд було врятовано багато життів наших громадян. При цьому понад 10 000 об’єктів були непридатними для експлуатації на момент дослідження, що становить близько 23% від загальної кількості фонду.

Саме тому дослідження стану споруд, вдосконалення підходів до їхнього обслуговування та експлуатації, визначення необхідної кількості є критично важливим завданням в умовах сьогодення.

Фахівці ATILOG за підтримки Посольства Великої Британії та ВГО «Громадянська мережа ОПОРА» провели ґрунтовне дослідження в рамках якого:

  • проаналізовано кількісний та якісний склад фонду споруд цивільного захисту;
  • досліджено законодавчо нормативні вимоги зі створення експлуатації та організації укриттів, зокрема визначено вимоги до інклюзивності;
  • запропоновано практики організації, залучення фінансування укриттів з державних та приватних джерел;
  • проведено дослідження технічних та конструкторських рішень щодо укриттів та бомбосховищ в Україні і світі.

Основними висновками дослідження є такі:

При проектуванні укриттів має бути застосований раціональний підхід, логіка якого полягає в наданні переваги спорудам подвійного призначення, оскільки вони мають використовуватись у мирний час, також це дозволяє раціоналізувати витрати при реконструкції.

Необхідно сформувати реєстр громадських об’єктів, наприклад: музеї, галереї, спортивні комплекси, басейни, тощо які мають потенціал переобладнання у сховища.

Доречи, за результатами патентного дослідження, ми знайшли цікавий винахід який передбачає перетворення громадського басейну у протирадіаційне укриття.

Для обрання технічних та конструкторських рішень при створенні укриттів доцільно використовувати бази винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Такі бази мають багато безкоштовних патентів які можна взяти на озброєння, також за їхніми даними можна встановити сучасні тренди в побудові укриттів.

Деякі типи споруд, наприклад швидкоспоруджувані, доцільно стандартизувати, розробивши єдині вимоги для усіх громад.

Для облаштування укриттів доцільно залучати громадські організації та волонтерів. Вказані групи за час війни напрацювали ефективну практику залучення коштів, наприклад на збори дронів, яку можна використати для фінансування укриттів. Також волонтери є неоціненним трудовим ресурсом який допоможе економити кошти яких не вистачає у бюджеті балансоутримувача. Волонтерські організації можуть здійснювати громадський контроль за ефективним розподілом фінансування, за якістю облаштованих та реконструйованих укриттів.

За результатами дослідження розроблено методичні рекомендації організації безпечних укриттів, які покладено в основу посібника для органів місцевого самоврядування.

Документи

Звучить чудово, але у мене є кілька питань

Зв'язатись